Сокотерапія

СОКОТЕРАПІЯ
Штучні квіти не зрівняються в красі з живими, а вітаміни та мінерали в капсулах і харчові волокна в таблетках – з тими ж самими сполуками в натуральному вигляді, що містяться в овочевих і фруктових соках.

Сокотерапія — це відновлення організму природним способом, коли в певні дні людина п’є тільки овочеві й фруктові соки, не вживаючи іншої їжі. Ця методика виявляє ефективний лікувальний і потужний очищувальний ефект, «генеральне прибирання» всього організму. Утім, таке «прибирання» краще проводити під наглядом лікаря.

Лікування соком овочів вперше було клінічно випробувано німецьким лікарем Ойген Хойна в 1951 році. Потім цей метод активно розроблявся фахівцями США та Канади, що дозволило створити системи лікування різних захворювань. Спеціалістами були розраховані точні пропорції сокових сумішей і визначений режим їх прийому пацієнтами.

ЗАПОВІДІ СОКОТЕРАПІЇ
Правило № 1.
Пити треба стільки соку, скільки вдається випити із задоволенням. Після проходження процесу адаптації, дозу можна збільшувати.
Правило № 2.
Для отримання помітних результатів необхідно тричі на день випивати склянку соку, за 30-40 хвилин до або після їжі. Тим, у кого кислотність знижена, слід вживати соки за 30-40 хвилин до їжі, а тим, у кого вона підвищена, через годину після їжі.
Правило № 3.
На початку соки змішувати не варто, на першому етапі варто надати перевагу сокам з цитрусових. Вживання цитрусових – це ефективний і приємний спосіб зміцнення імунітету. Лідером, як не дивно, є апельсин. Завдяки своїй товстій шкірці, він чудово зберігає вітамін С. Стакан апельсинового соку на день (бажано вранці) уже через тиждень помітно поліпшує самопочуття й зміцнює імунітет.

КОКТЕЙЛЬНИЙ МІКС

Якщо Ви вдало пройшли адаптацію й визначилися з вибором соків, час переходити до більш складних варіантів – змішуванню соків різних видів.

Особливою популярністю користуються соки, створені на основі двох продуктів. Наприклад, яблуко й морква, яблуко й помідор, морква й огірок, морква й редиска. Незмінна класика – це мікси з морквяного (200 г) й бурякового соків (50 г), чи морквяного соку (150 г) та соку солодкого перцю (75 г).

Існують також потрійні комбінації – коли до двох основних інгредієнтів додають сік лимона, цибулі, зелені, солодкого перцю або лікарських рослин (алое, каланхое, кропиви, кульбаби тощо). Класичний приклад: морквяний (150 г), буряковий (50 г) і огірковий (50 г) соки. Популярні також поєднання моркви, буряка, селери в співвідношенні 8:3:5, або моркви, капусти, селери у співвідношенні 1:4:5.

Ідеальними вважають мікси фруктових і овочевих соків: перші багаті на цукор, а другі – на мінерали.

Варто знати й те, що фруктові соки очищують, а овочеві – відновлюють організм.

Цінність лікарських трав полягає в тому, що вони збагачують загальну палітру ферментами.

КЛАСИФІКАЦІЯ СОКІВ
Для того щоб використовувати потенціал соків найбільш ефективно, необхідно враховувати характер їх впливу на організм.

У класичній сокотерапії соки поділяють на декілька категорій:

1. Сечогінні
а) виноградний;
б) морквяний;
в) полуничний;
г) кавуновий;
д) абрикосовий;
ж) грушевий.

2. Протизапальні, протиглистові, антисептичні
а) яблучний;
б) часниковий;
в) цибулевий.

3. Очищувальні
а) капустяний;
б) морквяний;
в) буряковий.

4. Дезинфекційні
а) сік солодкого червоного перцю;
б) капустяний.

5. Соки, що знижують кров’яний тиск
а) томатний;
б) буряковий;
в) калиновий;
г) лимонний.

6. Тонізуючі
а) персиковий;
б) виноградний;
в) полуничний;
г) абрикосовий;
д) чорничний.